- розтрощити
- —————————————————————————————розтрощи́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розтрощити — див. розтрощувати … Український тлумачний словник
помізчити — чу/, чи/ш, док., перех. Розтрощити … Український тлумачний словник
помолоти — мелю/, ме/леш, док., перех. і без додатка. 1) Змолоти все чи багато чого небудь. Помолоти жито і пшеницю. 2) Молоти якийсь час. 3) перен., розм. Розтрощити, понівечити що небудь ударами в багатьох місцях … Український тлумачний словник
порвати — I ву/, ве/ш, док., перех. 1) Різко смикаючи або надмірно натягуючи, розділити що небудь на шматки; розірвати. || Порушити цілість, суцільність, єдність чого небудь. || Смикнувши, відокремити що небудь прикріплене, приліплене тощо; обірвати. 2)… … Український тлумачний словник
порозтрощувати — ую, уєш, док. Розтрощити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
потрощити — рощу/, ро/щиш, док., перех., розм. 1) З силою розламати, розбити на частини (часто все чи багато чого небудь); розтрощити. || безос. || Розчавити, роздробити (перев. що небудь крихке, ламке). || безос. 2) Побити, повбивати всіх чи багатьох… … Український тлумачний словник
розторощення — я, с. Дія за знач. розтрощити … Український тлумачний словник
розторощити — рощу/, ро/щиш, док., перех., діал. Розтрощити … Український тлумачний словник
розтрощений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтрощити. || розтро/щено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розтрощення — я, с. Дія за знач. розтрощити … Український тлумачний словник